"Плач Української
Матері "
Птахи схаменулись від
грому...
Партизан повернувся
додому...
Молитву почув він в собі...
То плач Української
Матері.
Він впав на коліна, бо
сльози побачив,
Його Україна страждає і
плаче,
Війна не скінчиться ніколи,
солдате,
Мати живе, щоб родити й
страждати!..
Мамо, на щастя рушник
мені дай,
Я йду на війну, Ти не чекай,
Але якщо посміхнуться
Боги,
То знай - Ми перемогли!
Поцілуй же мене, кохана
дівчино,
Я вбиватиму ворога, бо
люблю тебе сильно.
Розстріляли червоні наших
синів...
Заплакакла мати кров'ю
снігів...
Приспів:
Вона плаче за всю Україну,
Її сльози це кров рідного
сина.
Ми всі колись чуємо
молитву в собі -
То плач Української
Матері...
автор: Р.Криниця