2. За це, можливо, і не гоже пити...
Та Бог простить, я далі 'му рядити:
Я п'ю... за постіль із каміння й глею,
За Ту, котру ти не назвеш своєю...
За покручем зневажену борню...
За згноєну в Сибіру стариню...
- П'ємо до тебе, Йване... друже Чорний!
Най Бог тебе до риз своїх пригорне...
Твоїм братерством сповнені ми вщерть:
Ти кликав до життя - водив на смерть.
П'ємо за гонор, честь, за поклик крові!
За ті школи, що ти пройшов у Львові,
За гуцулят, котрим ти на вустах
Залишив слово горде, наче стяг...
За це, можливо, і не гоже пити,
То Бог простить - ми будемо судити:
П'ємо за твій талант, що в землю ляже,
За голову твою, що кат закаже.
За сподівань даремних світлий прах...
П'ємо за те, що ти запив наш страх!
...О, вже ідуть... кривавий знак над лісом.
Прощаймось, браття... І - до бою кріси!
Василь КУХТА
__________________
РќРёРєРѕРіРґР° РЅРµ РіРѕРІРѕСЂРё РЅРёРєРѕРіРґР°!!!!!
|