[Extra]

Чи не найбільш точно ситуацію з етнонімами у східно-слов’янських народів в добу пізнього Середньовіччя та раннього Нового часу відображено в літературі тих сусідніх з нами слов’янських народів, що в якості літературної уживали старослов’янську мову (тобто належали до того самого мовного простору, що і Русь з Московією). Так, в офіційних актах Молдавського князівства XVI – XVII ст., писаних руською книжної мовою, серед народів, що мали політичні, культурні та ін. зв’язки з цією державою, називаються «люди … от иншии земли или русин, или москвитин».[18] * * * * * * * * * * * * * * * ...................................... * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *Ну і хто скаже, що ін. країни немають руську частку.