Синь Карпатських гір і синь небес,
І дівочі оченята сині.
Я шукав у горах едельвейс,
А знайшов любисток в полонині.
Полонина, полонина
Ловить зорі, сині зорі,
А гуцулка, а гуцулка полонила
Юне серце в Чорногорі.
В селах засвітилися вогні -
Ніч на гори опустила крила.
Дівчина зустрілася мені
І любисток ніжно попросила

З неба сипавсь білий зорепад,
З Чорногори вітер буйний віяв.
І призналась дівчина з Карпат,
Що в любистку коси свої миє.
Не втаю, у серці не втаю

Що поїхав з гір у рідне місто
Та мені спокою не дають

Чорні коси,скупані в любистку