Политический форум о политических событиях в России, Украине, странах бывшего СССР. - Воины УПА

- Украина (http://politikforum.ru/forumdisplay.php?f=24)

Шашурин . а я о чем ?

ФСЁ! Кобца нет - тема потеряна

а вы что у всех народов спрашивали?если не хотят правители,то это понятно,делится не хочется. ------------------------------------------------------------------------------------------------------понял почему не хотят?

Видишь и жизни "достойной" нет *по твоему разумению . а нехотят в Союз ( даже современный) ---ну хоть по этому поводуответить можеш ь7 ( в смысле попытаться а не новым вопросом заместо ответа )

понял почему не хотят?------------------------------------------------------------------------------------вижу не понял .....эта фраза была подтверждением твоей правоты . так сказать поощрением и отнюдь не вопросом ....а теперь вопрос --понял о чем я ?

--понял о чем я ?Сегодня 22:58
-------------------------
а народ здесь при чём

тоесть попытаться ( только попытаться )ответить почему никто не хочет возращаться в совдепию *ты не можешь ?

тоесть попытаться ( только попытаться )ответить почему никто не хочет возращаться в совдепию *ты не можешь ?
Сегодня 23:08
------------------------------
как я могу ответить почему,если нет таких данных о всех,или у тебя есть?я вот часто смотрю передачу "суд времени",так там во всех темах про СССР,большенство за СССР, по стране,и с огромным перевесом.

Вояки УПА Герої

тоесть попытаться ( только попытаться )ответить почему никто не хочет возращаться в совдепию *ты не можешь ?__________________________Весьма спорное утверждение, поскольку СТАТИСТИКИ НЕТ, да и была ли бы она объективной?

Лист *на волю підпільника-журналіста з Теофіполя Михайла Яковича Царука,замученого у катівнях гестапо в Ізяславі. Йому було 24 роки.
Хай ця сповідь буде світлою памяттю людині незламної волі,великого сердця і мужості.
Прощайте навіки,ріднімої,прощай мила Ганусю і доця маленька моя! я ніколи вже непобачу вас. Смерть за плечима. Ще день,ще два і мене не стане.
* * * Прощайте мої дорогі!
Ганю! Не сердься на мене. Завжди у сердці своєму тримай згадку добру,згадай мене таким,яким я був. Щастя наше таке,що не дають нам більше бути разом. Ми розлучаємось навіки. Я гину з горячою любовю до тебе,до свого народу,гину за те,чого ненавидить ворог,занашу волю,за нашу Батьківщину! Не плач,серденько. Прощай. Цілую тебе останій раз.
* Прощай моя малесенька Ларисочка! Доню! Ти ще нічого не розумієш,ти ще свідомо не знаєш свого татка. Виростеш ,тобі мама розповість провсе. Твій тато умирає ще молодим. Йому тільки 24 роки,але йому треба помирати. Ворог не хоче подарувати життя твоєму таткові.Про все тобі колись розповість мама. Вона тобі розкаже,як міцно любив тебе твій тато,розкаже,хто обірвавйого життя.
* Звертаюсь також до батька,мами твоєї,Ганю,до своєї мами,до сестер,братів і всіх рідних. *Любі мої! Допоможіть моїй малессенькій сирітці. Дайте їй добре виховання,таке,про яке мріяв я,дайте освіту, виведіть її в люди. Розкажіть дитині,за що я гину. Хай злобою запалиться її серденько до проклятих поневолювачів.
*Милі мої,рідні Климе,Лисавето! Прошу вас добре ставитись до моєї Гні і доні. Ганя для мене була завжди доброю,чесною. Вона має добре сердце і палко любила мене. Любіть її, любіть мою сиріточку Ларочку.
* Прощайте,Настенько,Митя,Тамуся,Антося,Ваня,бабуся! Прощайте всі рідні, друзі сусіди!
*Ганю моя,до тебе моє останнє слово.Не обіжайся за те, що я зараз скажу. Як пройде деякий час після моєї смерті,обовязково підшукай добру людину,яка могла б замінити Ларисі батька.
*Ще раз прощайте,іду від вас назавжди. М.Я.Царук.

Вояки УПА кухонные бойцы!

"А мне грузины говорили что им стыдно что у них такой президент" * Как может быть стыдно за то что: *Всех старпёров повыгнали со всех уровней, бандюки *порозбегались, *коррупция * на минимальном *уровне, * МВД и армию * поменяли, * и тд. *за что стыдно-то? нам бы их "стыд". * Нет, канечно Россия * *в истерике, * на её границах *такое до селя невиданое творыця, не крадуть! * да вы шо как так можно?

Огромную (в поражении УПА), если не главную роль сыграли репрессии и пытки бандеровцев сотрудниками спецслужб. Точнее, одной спецслужбы - Службы безопасности бандеровской ОУН. Ниже пару цитат книги "Генерал Микола Арсенич: життя та діяльність шефа СБ ОУН"/Олександр Іщук, Валерій Огородник. - Коломия: "Вік. 2010р.)" Надо отдать должное авторам, которые, не скрывая своего в целом позитивного отношения к бандеровцам, тем не менее, показали и такую сторону деятельности этого движения.

Цитата 1:
"Слід констатувати, що "чистки" дуже сильно послабили націоналістичне підпілля, а головне - підірвали моральний дух рядових націоналістів. Лише взимку-навесні 1945 р. у низці райреферентур ОУН(б) було ліквідовано близько 200-300 підпільників. Керівництво СБ насаджувало безпідставну думку про численність агентів у середовищі підпілля. "Без особливого слідства проводилася ліквідація людей, *- ішлося в одному зі звітів про роботу СБ на території Рівненської обл,, - як серед організованих, так і серед самого населення". Дійшло того, що близько 50% у Корецькому та Костопільському р-нах і майже 85% у Сарненському р-ні підозрювали в таємній співпраці з чекистами.
Надзвичайно високою була й частка смертних вироків під час розслідування ймовірної причетності підпільників до агентурного апарату противника.... Така боротьба зі своїми знекровлювала організацію, не давала можливості СБ зосередитися на протидії реальним агентурним ударам НКВД-НКГБ" (стр.110).

Цитата 2:
Учитывая характер пыток, не удивительно, что советские агентурно-боевые группы не испытывали недостатка в пополнении из бегом бежавших от таких своих оуновцев. Не исключаю, что ими еще двигало и желание отомстить.
"За столом сидів допитуючий, а перед ним допитуваний, якому заздалегідьбув накинутий на шию шнурок з деревяним зашморгом, якого держав у руці есбіст. Після допиту на знак допитуючого, цей есбіст, що тримав шнурок, моментально його закручував перериваючи горло допитуваного. Тоді його тягнули в сусідню кімнату, де на одну купу скидали голих допитуваних, а на другу купу одяг і речі допитуваних. На другу ніч їх вивозили й таємно в лісі чи в полі закопували". (стр. 108)

Кто они?.................PRАСЫ (v)

1
Микола Арсенич народився 27 вересня 1910 р. у родині селянина-бідняка. Батько дав всім дітям бодай середню освіту, що для тих часів було радше винятком. Вже під час навчання в Коломийській гімназії Микола бере участь в антидержавних виступах – зривав державні герби зі стін закладу. 1928 р. його відрахували з гімназії, і він повертається до свого села і з головою поринає в діяльність Української військової організації, а згодом – і ОУН (ще не маючи двадцяти років стає коломийським повітовим провідником).
1930 р. вступає на юридичний факультет Львівського університету. Є активістом легального Союзу Українських Студентських Організацій у Польщі. Водночас із навчанням працює на посаді відповідального адміністратора газети "Нове Село".
У 37-му – перший арешт. У Арсенича було знайдено багато націоналістичної літератури та листівок. На суді визнав себе приналежним до організації, бо "лише ОУН може визволити народ з неволі". Отримав за вироком 3 роки в'язниці та 6 років обмеження громадянських прав. З-за ґрат вийшов через рік. Чому не досидів терміну, достеменно невідомо.
Навесні 39-го його знову заарештовують за антипольську діяльність і він сидить у тюрмі "Бригідки" аж до капітуляції Львова, тобто до 20-21 вересня.
При "перших совітах" перебуває у підпіллі. Відтак переходить радянсько-німецький кордон і оселяється в Кракові, де діяв провід Революційної ОУН під керівництвом Степана Бандери. Арсеничу доручають створити військову розвідку ОУН, а в квітні 41-го Бандера призначає його керівником цієї структури. За свідченням брата Степана, заарештованого у цей час НКВС, Микола активно вивчав досвід та методи агентурної робити радянської спецслужби, "особых отделов".