Москвини - угро-фіни та неправильні угорці.

Прапредки теперішніхмосквинів—угро-фіннипримандрували на землі теперішньої Московщини та Фінляндії ще занепрогляднихчасів передісторії. Літописець XI ст. згадує про московські племеначудь, лівь, водь, ямь, чухна, весь, пєрмь, мурома, мордва, мокша,мещера, чєрєміси, югра, пєчора, карєль, зирянь, єрзя, самоядь. Вінпише, що то були дикуни: не мали жодних законів, звичайної моралі, жиливземлянках, їли сире м'ясо і сиру рибу, не знали рільництва. Того самогочасу(XI ст.), за свідченням чужинців, Київ був культурніший і багатший заПариж таЛондон.

Праукраїна мала жваві торговельні та культурнізв'язки з усім культурним світом—Грецією, Малою Азією, Індією ще тисячу роківдо РХ. У північній Московщині носили ще й у XX ст.шкіряний одяг дикунського крою (один шмат з діркою на голову), що його носилимавполюди 6 тисяч років тому. Московський археолог пише, що слов'янських могилдо Х ст. не знайдено ніде в Московщині5. Московський історик стверджує: "Вжилах московського народу тече щонайменше 80% фінно-татарської крові”6. На захід від угро-фіннівжили предки теперішніх білорусів та литовців. На суміжних землях вонизмішувалися з угро-фіннами і розчинилися без слідув угро-фінському морі.

Пашка,у тебя пробел через раз работает,нудно читать твою писанину|-)
Смени клавиатуру,а?

Сергій. це так інет копіює, вірніше ця група. бо набір правильний.

Географічні назви довготривалі. На теперішній картіМосковщини більшість географічних назв—надто озер,річок—фінські. Навітьназва столиці фінська. "Москва" у фінській мові означає"каламутна вода". Тих угро-фіннів підбив у Хет.під свою владу український князь Святослав Великий і зробив їхні землі (теперішню Московщину) осадою (колонією)української держави. Правили нею прислані з Києва воєводи з військом та державними урядовцями. Київський митрополит висилавсюди місіонерів навертати предків теперішніх москвинів на христи-
янську віру та будувати церкви і монастирі.Багатьох тих українських місіонерів москвиниповбивали.

Именно этагруппа!!!
То ли дело группа "бандеровцы" да?
Там пиши что угодно,а в форум вылетают все равно только фразы "Слава Бандере,УПА" и тд.:-D :-D :-D

Київськімісіонери вишколювали прамосквинів-угро-фіннів насвящеників. Київські воєводи призначали ватажків угро-фінських племен на урядові посади. Так помалупочала цивілізуватися верхівка московськогонароду. Нащадки ж київських цивілізаторів одружувалися з тими, дещо поцивілізованими, угро-фіннами.їхні діти розмовляли староукраїнською мовою,засміченою угро-фінськими словами7. Загал народу залишався суто угро-фінським. Навіть у XIX столітті лише за 80 км відМоскви були села, де люди не знали московської мови. У східній частиніМосковщини були цілі повіти таких сіл8.

Ти не розумієш мене, чи не хочеш розуміти ? Це так копіює в цій групі, посилання - правильне.

Українська держава ІХ-ХІІІст. була однією з найбільших держав Європи. Правити нею з Києва було нелегко,і тому українські князі поділили її на уділи, призначаючи своїх синів правититам під своєю зверхністю. Так Юрій Долгорукий княживна Суздальщині. Там народився (від половчанки) івиріс його син Андрій. Українська держава була тоді дуже ослаблена невпиннимивійнами з азійськими ордами. Використовуючи це ослаблення, Андрій Боголюбський напав 1169 р. на Київ, спалив усе місто,вигубив людей у ньому, пограбував церкви. Після цього він заснував свою столицюв новозбудованому містіВолодимирі на р.Клязьмі. Московський історик В.Ключевський уважає 1169-й роком народженняМосковської держави.

Ти не розумієш мене, чи не хочеш розуміти ? Це так копіює в цій групі, посилання - правильне.
----------------------
Неее,наверное не понимаю.При чем здесь группа??!!!!
Объясни пожалуйста.....(B) ;-)

Всі московські історики не згадують нищення Києва Андрієм Боголюбським,а твердять, що Київ зруйнували татари. А татари руйнували його 1240року, тобто 70 років після Андрія. Тому наш літописець і записав:„Суздальці так дуже зруйнували 1169 року Київ, що татари не мали вже щоруйнувати 1240 року“. Як бачимо, традиція ненависті Московщини до Києвадосить тривала. Від Андрія Боголюбського через Іванів, Петрів, Катерин,Миколаїв, Олександрів до Володимира 1917-го та Микити 50–60-х років.

Я це все копіюю, а далі в групі вже копія йде з помилками - технічні неполадки на сайті. Ферштейн ?

Я це все копіюю, а далі в групі вже копія йде з помилками - технічні неполадки на сайті. Ферштейн ?
------------------------
Так на сайте чи в группе?
Ферштейн ?

Року 1237 Московщину завоювала Татарська Орда хана Батия. Московськікнязі стали підлеглими Батия, і він поставив по всій Московщині своїзалоги. Татари були такими ж азіатами, як і угро-фінни, і ця їхняспорідненість сприяла злиттю обох народів в один – московський.Московський історик підтверджує: „Московські князі і не думали проборотьбу з татарами, розуміючи, що покорою та грішми вони осягнутьбільше, ніж боротьбою. На відміну від українських князів, московськіодразу визнали без застережень владу хана і встановили приятельські інавіть кровні зв’язки з татарами.

Тепер у Московщині більшість прізвищ простонароддя є фінськими ітатарськими. Серед аристократії та дворянства – сотні тисяч. Наприклад,цар Борис Годунов був татарин. Татарами – князі: Хованський, Юсупов,Урусов, Салтиков, Ордин-Нащокін, Мансуров, Сумбатов і т. п. Татари –дворяни: Архалуков, Алімонов, Аракчєєв, Аксаков, Ахматов, Асланбєков,Артанов, Аргамаков, Армяков, Ахметьєв, Арабажін, Арбатов, Баскаков,Бурдюков, Бехметьєв, Бурнаков, Барабанов, Беклємишев, Базаров, Бакчєєв,Барханов, Балаханов, Берендєєв, Бакунін, Барсанов тощо. „Да, азиаты –мы с раскосыми и жадными очами!“,– співає О. Блок.

Москвини, що переселилися до Сибіру поміж тамтешніх азіатів: якутів,камчадалів, киргизів дуже скоро перебирали не лише мову тих народів, ай їхні звичаї, навіть віру (поганську), забуваючи свою (московську)мову і звичаї. Але ті москвини, що оселювалися в Україні чи в Польщі,не переймали українських чи польських звичаїв, української чи польськоїмови. Ось така сила расової спорідненості.
* Москвини вважали всіх немосквинів, навіть православних українців, за єретиків, грішників.

Татари були значно культурнішими за прамосквинів-угро-фіннів. Цевизнають і московські історики від М. Карамзіна (1766–1826) до М.Покровського (1868–1932). Всі вони пишуть, що московська державазавдячує своїм народженням татарам. В. Ключевський (1841–1911) пише, щов XVI–XVIII ст. 57 % московської провідної верстви були татарськогопоходження, а ідею Чінгіс-хана загарбати весь світ дала Московщині їїаристократія татарського походження. Перший московський історик М.Карамзін був татарського походження. Силу татарського впливу ущоденному житті видно з того факту, що москвини молилися в церкві вшапках на голові аж до 1651 року.

Татарська кров дала лісовому угро-фіннові великий степовий розгін ірозмах кочовика та нічим необмежений фанатизм. Ці суперечнівластивості: боягузтво і розгін виявляються в сучасному москвинові. Вінстихійно суне ордою підбивати, грабувати сусідні народи, але поза ордоюдостоту боягуз. Це бачимо в усій історії Московщини до сьогоднішньогодня. Пізніше домішалася до московської провідної верстви (лише до неї)невелика кількість європейської (української та німецької) крові, алевона розчинилася в морі азійської. Зрештою, татарська доба Московщинитривала вдвічі довше, ніж її „європеїзована“ (1709–1917) доба.

[Адидас]

Че опять за полупьяный бред от Шингура(dt)

У ХІХ ст. московська інтелігенція ніби скинула з себе татарський„кафтан“ і зодяглася в європейський фрак. Цей карикатурний „истиннорусский европеец“ панує й дотепер.
Після 1917 р. здавалося, що імперія втратила своюнайсильнішу європейську підпору – Україну. Московщина повернеться досвоїх природніх меж ХV сторіччя. Перелякані такою можливістю москвинизаходилися закладати ідеологічно-правні підвалини свого панування вСибіру, щоб утримати бодай його. Група московських утікачів-професорів(очолив її малорос проф. Петро Савицький) заходилася розроблятидоктрину т. зв. євразійства. Євразійці, визнаючи азійське походженнямосковського народу, пропонували обіперти московську фізичну і духовнусилу на Азію, на все азійське. Їхній клич: „Москвини, обличчям доАзії!“ означав ще: спиною до Європи.