|
|
|
Опции темы | Опции просмотра |
#121
|
||||
|
||||
До речі, Ваша мама заслуговує на особливу повагу: незважаючи на те, що вона глухоніма, і з Росії, вона вивчила і українську мову.
Це говорить і про її високий рівень інтелігентності, і про те, що вона дуже працьовита, і про те, що вона не є шовіністкою. Їй моя пошана(F) .
__________________
Blagadarju, teh kto pomnit |
#122
|
|||
|
|||
Лесю,мені взагалі подобається,дуже і дуже,Квітка Цисік....на телефоні стоять рингтоном її пісні......
|
#123
|
|||
|
|||
Твої очі — як те море
*Супокійне, світляне: *Серця мого давнє горе, *Мов пилинка, в них тоне.Твої очі — мов криниця *Чиста на перловім дні, *А надія, мов зірниця, *З них проблискує мені. |
#124
|
|||
|
|||
Скільки політиків різних пород!
Скільки політиків! Бідний народ. .................................................. ............ Кожний отаман або кандидат! Чуха потилицю добрий наш сват... Ось де недоленька, ось де біда, Преться в політики миша руда! Тільки «аз-буки» хто-небудь утне, Духом Жореса від його вже тхне! Каже: «Спасу, доведу тільки я...» Глянеш — нікчемне, дурне, як теля. А на Вкраїні гарячі часи, Треба і сили, і рук до коси, Треба в’язати убогі снопи. Треба орати гулящі степи... Місто порожнє. Умерло життя. Всюди на вулицях повно сміття. От би вагонів хоч п’ять із біди Наших «лойд-джорджів» послати туди. Кожному дати мітлу чи косу... Ти ж говорив: Україну спасу... Маєш нагоду... мети і коси, Край свій мітлою й косою спаси. |
#125
|
|||
|
|||
Є слова, що білі-білі,
Як конвалії квітки, Лагідні, як усміх ранку, Ніжносяйні, як зірки. Є слова, як жар, пекучі І отруйні, наче чад... В чарівне якесь намисто Ти нанизуєш їх вряд. |