* * *
Бандера — неначе пантера,
напружена злістю пружина.
Він в Мюнхені. Ми у схроні.
І нам він ввижається джином,
таким же малореальним,
таким же безмірно могутнім.
Стискаються наші астральні
тіла, перед ним присутні.
Немає ні допомоги,
ні їжі, ні порятунку.
Приймач наш, як голос Бога,
віщає то вісті, то "Думку"...
Ми чуємо: люди не знають,
що ми ще не кинули зброю,
що опір невгасно триває,
що жертвуємо собою.
То, може, ці жертви вже марні,
нікому вони не потрібні?..
...Сидіти б у тихій кав'ярні
у Мюнхені чи у Відні...
І сняться брудними ночами
і Ворскла, і тиха Полтава...
Нас хід історичний розчавив,
безжалісна доля спіткала...
__________________
РќРёРєРѕРіРґР° РЅРµ РіРѕРІРѕСЂРё РЅРёРєРѕРіРґР°!!!!!
|