не мог себе позволить качественную одежду из валютного магазина,вкусную еду, * * * * * Как раз и мог.В отличии от БОЛЬШИНСТВА гражданСССР.Только никогда не был собачкой,лижущей сапоги хозяину за теплуюбудку и лишнюю косточку.
Мені аж смішно! А що, все населення було тією собачкою, яка лизала чоботи хазяїну? Я, наприклад, працювала на великому заводі, отримувала хорошу платню, і чоботи, власне, нікому не лизала. Навіть думок таких не виникало. А якісні продукти ми всі тоді їли, не те, що зараз.