Після закінчення школи вступає до Львівського медінституту, після другого курсу йде до війська. Тут загартовується характер. Виступає проти "дідівщини", обговорює політичні питання. "Естонці розповідали, що у них підняли національний прапор. А я пишався, що й у Львові на першотравневій демонстрації 1989 року теж з'явилися українські прапори" (з інтерв'ю).
Олег поновлюється в інституті й ініціює створення Студентського братства медінституту, яке очолює у 1989 році. У 1991 році очолює Студентське братство Львова. Стає учасником та одним з керівників студентських голодувань 1990 та 1992 років у Києві.